олексій столбін четвірка з плюсом читати
Тільки попередять, щоб ми хутенько зібрались і організовано, мовчки, на шпинечках покинули школу.
Ми всі дуже поважаємо тамару павлівну, кожен урок якої - захоплююча мандрівка в невідоме, і на тобі. Олег іванович - високий, худорлявий, темноволосий, з пильними, як у снайпера очима. прошу дістати підручники, щоденники, - сідаючи за стіл, сказав директор і розкрив класний журнал, що приніс з собою. Справа в тому, що олег іванович уже не в одному класі зробив отакечки переоцінку цінностей. запитав олег іванович і, відкинувшись на бильце стільця, неквапом обвів усіх уважним вивчаючим поглядом. Справжня біда в тому, що своєю мовчанкою ми підводимо тамару павлівну, яка понадіялась на нас і зопалу дала згоду на таку розмову.
Остання надія на старосту географічного гуртка василя зозулю - улюбленця тамари павлівни.
Адже головне - почати, порушити цю зловісну тишу, вивести клас з шокового стану, а там уже якось буде.
Зате потім не тлітиму душею, не картатиму себе за слабодухість, зможу прямо дивитись у вічі друзям та вчительці, для якої наші хороші відповіді - бальзам на її хворе серце.
Ватяними ногами виходжу до дошки, судорожно ковтаю слину, деякий час мовчу, збираючись з думками, і лише тоді якимсь надтріснутим, чужим голосом починаю. Достеменно ж знаю, що вона бере початок з джерела в козачому байраці сусіднього району, перетинає весь наш район і впадає в десну, десна - в дніпро дніпро в свою чергу.
великі ріки мені не подобаються, - признаюсь відверто, як на духу, підбадьорений миролюбним тоном директора. вода в них здебільшого каламутна, береги далекі, голі, іноді захаращені різним непотребом. В’ється вона ясно - голубою стрічечкою серед лук квітучих, лісів тінистих, полів золотавих. в одному місці прудко - прудко біжить, аж дзвенить, а трохи далі - вона вже розлилась широкими плесами, а по них латаття з білими квітами, густі зарості ситнику, де привілля диким качкам, чаплям, лисухам. Літніми тихими вечорами можна почути, як реве бугай - потайний птах, якого мало хто бачив. То тут, то там лунає їхнє розмірене низьке крякання, наче хто безперервно розриває полотно чи цупкий папір. на івотці багато чудових пляжів з бархатистим пісочком і зеленими моріжками, - продовжую на відчай душі. Тоді вся риба збирається в тамтешніх ямах із джерелами на дні і ловиться по - чорному.
і мені особисто вона нагадує живу істоту, що може переодягатись, змінювати голос, колір, настрій. Тепер під час дощів у річку стікають різні нечистоти, від чого спочатку загинули раки, яких тут було невпроверт, за ними почала гинути риба. Он федько чумак, - показую на рудого веснянкуватого другорічника, - приноровився троїти рибу.
Вайлуватий федько під пильним поглядом олега івановича незграбно підвівся і так почервонів, що білими залишились лише брови та вії. як і зойка усик, що постійно припинає свою козу марту в березі, серед молодих насаджень. Уявляю, як зрадіє тамара павлівна, коли довідається про наш, хоч і трохи запізнілий, ентузіазм. за сміливість, - пояснив олег іванович, повертаючи мені щоденник з великою, червоною, надзвичайно красивою четвіркою, яку вінчав рівненький плюс.
Коментарі
Дописати коментар