культура східних слов ян.література

культура східних слов ян.література

В історії східного слов янства характеризується глибокими якісними суспільними змінами, визріванням, та становленням тих факторів суспільного життя, що сприяли в ix ст. Земля, насамперед орні ділянки, і результати праці на ній все частіше почали переходити у власність окремих сімей, які ставали своєрідними господарськими одиницями суспільства. Військова та племінна знать дедалі більше концентрує у своїх руках гроші, цінності, багатства, використовує працю рабів та збіднілих общинників (смердів). На цьому ґрунті спочатку зароджується, а потім поглиблюється класова диференціація — землевласники перетворюються на феодалів, а вільні общинники трансформуються на феодально залежне населення, що створює передумови для активного державотворчого процесу.

Найрозвинутішими були залізодобування та металообробка, тобто саме ті галузі, що визначали рівень розвитку суспільства, його здатність до прогресивних змін, адже саме від них залежав стан двох основних життєзабезпечуючих сфер — землеробства та військової справи.

На цьому етапі металургія відокремлюється від ковальства, помітно розширюється асортимент залізних виробів (понад 30 назв), удосконалюється технологія, якість продукції підвищується. Розширення торгівлі, з одного боку, — збагачувало слов янську родоплемінну знать, посилювало диференціацію суспільства, з іншого — надзвичайно гостро ставило питання про захист важливих торговельних шляхів та створення власної державності. Показово, що існування ранньодержавного осередка в дніпровських слов ян з єдиновладним правителем на чолі підтверджується численними вітчизняними і зарубіжними джерелами.

Це була доба військової демократії, суть якої полягала в тому, що реальна влада належала племінним зборам, а не концентрувалася в руках знаті (старійшин та князів). 1) еволюція родоплемінної організації, збільшення об єднаних територій, постійна воєнна активність зумовили необхідність переходу до нових методів і форм управління. На передній план у політичному житті дедалі впевненіше виходить князівська влада (спочатку виборна, а пізніше — спадкова); 2) зростаюча зовнішньополітична активність перших осередків державності. Посилення соціально - політичної ролі князівської влади сприяли виділенню дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію професійних воїнів, що стояла поза общиною і над нею. Будучи спочатку лише силовою опорою для князів і племінної аристократії, дружина з часом перетворилася на своєрідний самостійний орган публічної влади; сфера культури та побуту.

Як правило, слов янські поселення мали площу 1— 2, 5 га і розташовувалися на південних схилах річок та інших водоймищ цілими групами недалеко одне від одного. Тенденції до формування спільної матеріальної культури посилювалися спільністю діалектних говорів, створюючи сприятливий ґрунт для консолідації слов ян. Серед образів слов янської міфології виділяються даждьбог, можливо, свентовит або святовит, сварог, перун, волос, стрибог, подага, жива, лада, мокоша, хорс, яровит або ярило, чур, род и рожаниця. (удосконалення техніки та технології землеробства, піднесення ремесла, пожвавлення торгівлі, розклад родово - общинного ладу, класова диференціація, виділення дружини на чолі з князем у відособлену привілейовану корпорацію, формування спільної культури, поява перших протодержав) сприяли створенню фундаменту, на якому в ix ст. Водночас історичні факти свідчать, що перші протодержавні утворення — князівська влада та інші елементи державотворчого процесу — мають переважно місцеве походження і виникли задовго до утворення давньоруської держави.