кримінальний процес список використаної літератури
Якщо слід здійснити перевірку заяви чи повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше ніж через 10 днів. 241 кпк україни строки попереднього розгляду справи) передбачає, що справа повинна бути призначена до попереднього розгляду не пізніше десяти діб, а у разі складності справи - не пізніше тридцяти діб з дня надходження її до суду.
256 кпк україни (строки призначення справи до розгляду в суді) справа повинна бути призначена до розгляду в суді не пізніше десяти діб, а у випадках складності справи - не пізніше двадцяти діб з дня попереднього її розгляду.
4 кпк україни констатує, що при застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред явлено не пізніше ніж через десять діб з моменту застосування запобіжного заходу.
Якщо відповідну дію необхідно провести в суді або в органах дізнання та попереднього слідства, то строк закінчується у встановлений час закінчення робочого дня в цих установах. Якщо закінчення строку, яких рахується у місяцях, припадає той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. Строк не вважається пропущеним, якщо скарга або інший документ здані до закінчення строку на пошту, а для осіб, які утримуються під вартою, — якщо скарга або інший документ здані до адміністрації місця попереднього ув язнення. Пропущений через поважну причину строк повинен бути відновлений за клопотанням зацікавленої особи постановою органу дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду, постановою судді. Подача клопотання про відновлення пропущеного строку зупиняє виконання рішення, оскарженого з пропуском строку, до рішення питання про відновлення строку.
Особам, які пропустили встановлені кпк строки з поважних причин і не мали змоги використати їх для реалізації передбачених законом прав за їх клопотанням може бути поновлено строк. Під приводами розуміють ті джерела, із яких органи та особи, що мають право порушувати кримінальну справу, одержують повідомлення про вчинений злочин чи той, що готується. 1) заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; 2) повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним; за наявності відповідних приводів та підстав прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя зобов язані в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу, а саме.
У вступній частині необхідно вказати дату винесення, місце, посаду, звання особи, що виносить постанову, її прізвище, ім я, по батькові та привід до порушення кримінальної справи.
В описово - мотивувальній зазначають джерело відомостей про злочин, викладають фактичні дані, що вказують на наявність ознак конкретного злочину, тобто місце, час, спосіб та інші обставини вчиненого. Далі в описовій частині необхідно послатися на статтю кк, кваліфікуючи злочинні дії, а також на статтю кпк, на підставі якої приймається рішення про порушення кримінальної справи.
Якщо підстав до порушення кримінальної справи немає, а також за наявності обставин, що виключають провадження по справі, орган дізнання, слідчий, прокурор та суддя відмовляють у порушенні кримінальної справи.
4) внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння, а також в зв’язку з помилуванням окремих осіб; 6) за примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим у справах, які порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, крім випадків, передбачених частинами 2, 4 і 5 статті 27 цього кодексу; 7) за відсутністю скарги потерпілого, якщо справу може бути порушено не інакше як за його скаргою, крім випадків, коли прокуророві надано право порушувати справи і при відсутності скарги потерпілого (частина 3 статті 27 кпк); 8) щодо померлого, за винятком випадків, коли провадження в справі є необхідним для реабілітації померлого або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами; 9) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави; у відповідністю зі ст. 7 - 2 прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у статті 45 кримінального кодексу україни, вправі своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. В даному випадку перед україною стоїть потреба до впровадження в кпк та інші законодавчі акти європейських нормативів та процедур примирення (так званого відновлювального правосуддя). В статті 9 кпк вказується, що прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 97 кримінального кодексу україни, виносять мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. У цьому разі неповнолітньому, з додержанням вимог статей 438 і 440 кпк, пред’являється обвинувачення і після винесення постанови пред’являються всі матеріали справи.
За наявності підстав, зазначених у частині першій статті 97 кримінального кодексу україни, у справах, які надійшли до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні виносить постанову про закриття справи.
В статті 97 кку зазначається, що неповнолітнього, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. Примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 кку, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого особливою частиною кку.
11 - 1 кпк прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 кримінального кодексу україни, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 кримінального кодексу україни, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 кримінального кодексу україни, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі, згідно з частиною четвертою статті 49 кримінального кодексу україни, не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк. Свідок може бути допитаний про обставини, які підлягають встановленню по даній справі, в тому числі про факти, що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного, та його взаємовідносини з ними.
1) адвокати та інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, нотаріуси, лікарі, психологи, священнослужителі — з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості; 2) захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представник потерпілого, позивача, відповідача — про обставини, які стали їм відомі при наданні юридичної допомоги підзахисним або довірителям; 3) особи, які згідно з висновком судово - психіатричної чи судово - медичної експертизи через свої фізичні або психічні вади не можуть правильно сприймати факти, що мають доказове значення, і давати показання про них; 5) особа, яка має відомості про дійсні дані про свідка, який відповідно до статті 52 - 3 цього кодексу дає показання під псевдонімом — щодо цих даних. Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв — без згоди дипломатичного представника. Дізнавач, слідчий, прокурор і суд перед допитом осіб, зазначених у частинах 1 і 2 цієї статті, зобов’язані роз’яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазначається в протоколі допиту чи в протоколі судового засідання. 69, в якому вказано, що не можуть бути допитані як свідки лікарі — з приводу того, що їм довірено або стало відомо при здійсненні професійної діяльності, якщо вони не звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, слідчий не мав права надавати пропозицію про дачу показань на хвору чеботар. В ході досудового слідства обвинувачений петров олег максимович викликався в до приміщення слідчого відділу для проведення з його участю слідчих дій, але за повістками не з’явився, після чого стосовно нього було винесено постанову про його примусовий привід в до суворовського вм, виконання якого було доручене оперативним працівникам волкову а.
Коментарі
Дописати коментар