екзаменаційні завдання з біології

екзаменаційні завдання з біології

Збірник призначено для проведення дпа з біології за курс основної школи в загальноосвітніх навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, а також в класах із поглибленим вивченням біології. Збірник призначено для підготовки та проведення державної підсумкової атестації з біології за курс основної школи в загальноосвітніх навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, а також в загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) із поглибленим вивченням біології. У результаті застосування методу вчені можуть прослідкувати за міграцією речовин у клітині, їхніми перетвореннями, виявити місце та характер тих чи інших біохімічних процесів. Ліпіди – переважно гідрофобні органічні сполуки, які розчиняються в неполярних речовинах, здебільшого це похідні жирних кислот і багатоатомних спиртів або альдегідів. Вітаміни – біологічно активні речовини, необхідні в невеликих кількостях для нормального обміну речовин і життєдіяльності організмів, здебільшого є компонентами складних ферментів. У разі гіпо - й авітамінозу вітаміну d виникає тяжке захворювання – рахіт, оскільки вітамін d впливає на процеси утворення кісток і регулює правильне співвідношення кальцію та фосфору, з яких утворюються кістки, забезпечує всмоктування цих елементів у тонкому кишечнику та перенесення їх кров’ю до кісткової тканини.

Оскільки фенілкетонурія – спадкова хвороба, пов’язана з порушенням обміну фенілаланіну, що є наслідком рецесивної мутації, вона буде проявлятися лише в гомозигот за рецесивною ознакою. Необхідно також зауважити, що за умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель. імовірність того, що в гетерозиготних батьків народиться дитина, не хвора на фенілкетонурію, дорівнює 75 %, оскільки поміж потомків отримаємо дві гетерозиготи та одну гомозиготу за домінантною ознакою. Пристосуванням до життя в наземних умовах стало виникнення пилкової трубки, що утворюється з клітини пилкового зерна й доносить спермії до яйцеклітини.

Найбільш вірогідним шляхом удосконалення способів передавання кров’яних паразитів є ускладнення їх життєвого циклу зі зміною організмів хазяїв і різними способами розмноження в їх організмах. Продовжуючи аналіз інформації про особливості розвитку, ми знаходимо підтвердження зауваження, що зробила учениця про можливість розмноження цієї тварини на личинковій стадії. « у неглибоких водоймах з високою температурою метаморфоз у цього виду амбістом відбувається обов язково, й вони швидко перетворюються на дорослих тварин. Серце – порожнистий м’язовий орган, який своїми ритмічними скороченнями прокачує кров через судини тіла, забезпечуючи таким чином живлення і дихання тканин. Друге твердження є неправильним, виходячи з того, що на скорочення м’яза витрачається до 40 % енергії, яка вивільнюється під час розщеплення молекул атф у м’язових волокнах. Друге твердження є правильним, виходячи з того, що неспецифічний (вроджений) імунітет успадковується від батьків і не залежить від того, контактувала раніше людина зі збудником хвороби чи ні. Цей імунітет забезпечують різні механізми, поміж яких велика кількість біологічно активних речовин (фермент слини лізоцим, захисний білок крові – інтерферон). Орган слуху – орган чуттів, що відповідає за сприйняття звукових коливань та перетворення їх у потік електричних імпульсів, що відповідно опрацьовуються мозком і формуються звукові сприйняття. Характерними особливостями яйцеклітин є нездатність активно рухатися та великі розміри, не лише в порівнянні зі сперматозоїдом, але й з іншими клітинами організму.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем. Модифікаційна мінливість викликана тим, що всі організми тією чи іншою мірою живуть у різних умовах, а тому по - різному реагують на фактори навколишнього середовища, що й призводить до різноманітності фенотипів. У наведеному в завданні прикладі кількість квіток у суцвітті кошик соняшника змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (вплив високих температур). У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення. У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Біосфера охоплює нижні шари атмосфери до висоти близько 11 км, усю гідросферу і верхній шар літосфери до глибини 3–11 км на суходолі й 0, 5–1, 0 км під дном океану.

На певному етапі накопичені відмінності стають настільки істотними, що спричиняють розпад вихідного виду на два й більше нових, які згодом дають початок новим видам. Еластин – важливий складник сполучної тканини, що завдяки своїй еластичності дозволяє багатьом тканинам тіла, зокрема шкірі та зв’язкам, відновлювати свою форму після розтягнення або стиснення. Ядро, позначене на рисунку цифрою 3, складається з поверхневого апарату і внутрішнього середовища – матриксу, яке в свою чергу складається з ядерного соку, ядерець і ниток хроматину.

Типи суцвіть (прості - китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос; складні - складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик) зайвим суцвіттям є китиця, що на рисунку позначене буквою б, тому що назва рослини, якій воно притаманне, у переліку відсутня. У представників виду кріт звичайний передні кінцівки мають широку лопатеподібну кисть (риючого типу) тому, що вони опанували ґрунтове середовище існування. Дихальні шляхи (трахея, бронхи, бронхіоли) входить до складу дихальної системи, печінка – травної системи, слухові кісточки (середнє вухо) – сенсорної, кістки стопи (нижня вільна кінцівка) – опорно - рухової системи.

Для визначення, якою цифрою позначено послідовність нуклеотидів у молекулі мрнк внаслідок транскрипції наведеної ділянки, ми користуємося правилом комплементарності. Для визначення, якою цифрою позначено послідовність амінокислот поліпептидного ланцюга, що закодована в синтезованій мрнк, необхідно скористатися таблицею генетичного коду, опис якої наведено в примітці. А) дуже потовщений листок;б) потовщене стебло; в) надземна бульба; г) скупчення колючок - ареоли; д) потовщені черешки листків, які втратили листкову пластинку.

А) по п ять на передніх і по п ять на задніх;б) по п ять на передніх і по шість на задніх;в) по три на передніх і по п ять на задніх;г) по чотири на передніх і по п ять на задніх;д) по три на передніх і по чотири на задніх. А) ліней описав сіру ропуху з помилками ;б) ліней описав сіру ропуху несамостійно;в) після опису ліннея не зберігся типовий екземпляр;г) лінней описав сіру ропуху в складі якогось іншого роду, ніж той, до якого її відносять зараз. А) на тому місці, де жилка листка були ушкоджена;б) у тому місці, де листкова пластинка приростає до черешка;в) на зимуючих пагонах, під вузлами;г) під бруньками;д) на тому місці, де влітку до стебла крапився листок, який восени опав. Тварина, що має почленовані кінцівки, змішану порожнину тіла, сегментоване черевце, трахейну дихальну систему та в якої функцію виділення виконують мальпігієві судини, не залежить до систематичної групи.

А) добре розвинені ікла; б) живо народження;в) часткове розмішування венозної і артеріальної крові в серці; г) розташування зубів у альвеолах; д)усе тіло вкрите плакоїдною лускою. А) забезпечення імунітету; б) перенесення кисню; в) перенесення вуглекислого газу; г) запобігання крововтрата у разі порушення цілісності судин; д) підтримання ph крові на стабільному рівні. А) зростання частоти серцевих скорочень;б) зниження частоти серцевих скорочень;в) збільшення діаметра артерій;г) зменшення діаметра артерій;д) зниження кров яного тиску.

Розрахуйте хвилинний об єм крові, якщо відомо, що кількість кисню, який використовується за одну хвилину, становить 240 мл, вміст кисню в артеріальній крові — 19%, а у венозній — 13%. Виберіть, як називають реакцію організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов’язковій участі центральної нервової системи.

Зображена на малюнку рослина відноситься до родини …………………… зображена на малюнку рослина відноситься до класу ………………………… зображена на малюнку рослина відноситься до відділу …………………… (8. Екологія як самостійна наукова галузь сформувалася в середині xix сторіччя, коли наукова спільнота остаточно усвідомила, що неможливо вивчати організми поза їхнім середовищем мешкання. Сучасна екологія досліджує різні рівні організації живої матерії - від молекулярного до біосферного, але найбільше уваги приділяє надорганізмовим біологічним системам (поміркуйте чому). Предметом екології є сукупність або структура зв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та фізичним середовищем мешкання, а також склад і закономірності формування й функціонування угруповань організмів - популяцій, екосистем, біосфери в цілому.

На сучасному етапі розвитку екології притаманний системний підхід, який полягає у всебічному вивченні всіх компонентів біологічних систем в їхній взаємодії між собою й у розвитку.

Вивчає просторове різноманіття та елементи ландшафтів (однорідних територіальних комплексів, з єдиною геологічною основою, рельєфом, ґрунтовим покривом, кліматичним режимом і характерними угрупованнями організмів) та їхній вплив на розподіл організмів. Вивчає вплив радіаційного опромінювання на окремі організми та їхні угруповання, адаптації до дії цього чинника, а також поведінку радіонуклідів у різних компонентах екосистем (ґрунті, водоймах, організмах) досліджує закономірності взаємодії суспільства та навколишнього середовища. Вивчає особливості інтересів окремих соціальних груп, що експлуатують природні ресурси, їхнє ставлення до проблем природокористування та охорони природи.

Як підрозділ соціоекології досліджує закономірності взаємодії людини та її спільнот з навколишнім середовищем, уплив різних чинників довкілля на організм людини з метою збереження та поліпшення здоров’я. Покликана математично обробляти дані, отримані дослідним шляхом, і створювати математичні моделі, що дають змогу прогнозувати зміни в популяціях, екосистемах й біосфері в цілому.

Встановлення закономірностей взаємозв’язків між організмами, їхніми угрупованнями та умовами існування; дослідження структури, саморозвитку та функціонування угруповань організмів; розроблення методів визначення екологічного стану природних і штучних екосистем; спостереження за змінами в окремих екосистемах і біосфері в цілому, прогнозування їхніх наслідків; створення бази даних і розроблення рекомендацій щодо екологічно безпечного планування господарської та соціальної діяльності людини; гармонізація співіснування людського суспільства з навколишнім середовищем; застосування екологічних знань у справі охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.