реферати англійською про банки

реферати англійською про банки

Её практическая роль определяется тем, что она управляет в государстве системой платежей и расчётов; большую часть своих коммерческих сделок осуществляет через вклады, инвестиции и кредитные операции; наряду с другими финансовыми посредниками банки направляют сбережения населения к фирмам и производственным структурам. Коммерческие банки, действуя в соответствии с денежно - кредитной политикой государства, регулируют движение денежных потоков, влияя на скорость их оборота, эмиссию, общую массу, включая количество наличных денег, находящихся в обращении.

Стабилизация же роста денежной массы - это залог снижения темпов инфляции, обеспечение постоянства уровня цен, при достижении которого рыночные отношения воздействуют на экономику народного хозяйства самым эффективным образом. От традиционных депозитно - ссудных и расчётно - кассовых операций, определяющих основу банковского дела, до новейших форм денежно - кредитных и финансовых инструментов, используемых банковскими структурами (лизинг, факторинг, траст. ) особенно важным видится развитие банковской системы за рубежом, так как именно практика зарубежных банков в развитых странах предопределяет становление современной отечественной банковской системы, приближает её к международным стандартам. Banco — лавка, стол, на которых менялы раскладывали монеты) — финансово - кредитный институт, основной функцией которого является оказание финансовых услуг юридическим и физическим лицам. Привлечение во вклады денежных средств физических и юридических лиц, размещение указанных средств от своего имени и за свой счёт на условиях платности, срочности, возвратности и целевого характера, открытие и ведение банковских счетов юридических и физических лиц. Виды банков разделяются по типу собственности, правовой организации, функциональному назначению, характеру выполняемых операций, числу филиалов, сфере обслуживания, масштабами деятельности.

Коммерческие банки выполняют расчетно - комиссионные и торгово - комиссионные операции, занимаются факторингом, лизингом, активно расширяют зарубежную филиальную сеть и участвуют в многонациональных консорциумах (банковских синдикатах). По поручению предприятий и государства, нуждающихся в долгосрочных вложениях и прибегающих к выпуску акций и облигаций, инвестиционные банки берут на себя определение размера, условий, срока эмиссии, выбор типа ценных бумаг, а также обязанности по их размещению и организации вторичного обращения. Учреждения этого типа гарантируют покупку выпущенных ценных бумаг, приобретая и продавая их за свой счет или организуя для этого банковские синдикаты, предоставляют покупателям акций и облигаций ссуды. Хотя доля инвестиционных банков в активах кредитной системы сравнительно невелика, они благодаря их информированности и учредительским связям играют в экономике важнейшую роль. Сберегательные банки (в сша - взаимосберегательные банки, в фрг - сберегательные кассы) - это, как правило, небольшие кредитные учреждения местного значения, которые объединяются в национальные ассоциации и обычно контролируются государством, а нередко и принадлежат ему.

Это могут быть банки многоотраслевые и обслуживающие преимущественно одну из отраслей или подотраслей (авиационную, автомобильную, нефтехимическую промышленность, сельское хозяйство). Стимулы к сбережению свободных средств населения и накоплению капитала обеспечиваются гибкой депозитной политикой банка при наличии благоприятной макроэкономической ситуации в стране.

В рыночной экономике все хозяйствующие субъекты независимо от форм собственности имеют расчетные счета в банках, с помощью которых осуществляются все безналичные расчеты. По пассиву банки отражают привлечение средств – образование депозитов, а по активу – их размещение путем выдачи ссуд или инвестирования, например, в ценные бумаги.

Про важливість діяльності центральних банків для всієї національної економіки свідчить досвід, накопичений центральними банками у високорозвинених країнах. Банк англії і банк швеції, найстаріші з центральних банків, були засновані наприкінці хvii ст а федеральна резервна система (fed) – центральний банк сполучених штатів – тільки в 1913 р. Статус національного банку україни визначається насамперед конституцією україни та законом україни про банки і банківську діяльність від 20 березня 1991 року.

Центральним банком україни, який проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту та забезпечення стабільності національної грошової одиниці; емісійним центром; валютним органом; органом банківського нагляду; банком банків; державним банком; організатором міжбанківських розрахунків. Завдання нбу тісно пов`язані з його статусом, насамперед це виявляється в тому, що він, як центральний банк країни, здійснює грошово - кредитну політику, використовуючи відповідні інструменти.

В україні, як і в інших цивілізованих державах, виключно національному банку належить право здійснювати емісію (тобто запровадження в обіг грошей), а також національних грошових знаків (банкнотів, монет). Нбу проводить валютне регулювання, визначає порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль, а також забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю. Ще одне завдання нбу полягає в контролі за виконанням комерційними банками банківського законодавства, додержанням економічних нормативів, встановлених нбу, та власних нормативних актів. Важливим завданням нбу є надання комерційним банкам кредитів, що мають на меті підтримку стабільності банківської системи та розширення її кредитних можливостей. Комерційні банки використовують кредити, надані національним банком для задоволення своїх тимчасових потреб і для кредитування цільових програм, пов`язаних з реорганізацією і модернізацією виробництва, розвитком окремих галузей народного господарства та структурною перебудовою економіки україни.

Для функціонування цієї системи в автономній республіці крим та в областях створено регіональні розрахункові палати, що утворюють єдину державну мережу розрахункових палат. Для обслуговування цієї системи застосовується комплекс програмно - технічних засобів, які забезпечують обмін електронними документами, їх перевірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання. Виходячи з потреб державної грошово - кредитної політики, нбу має право купувати або продавати цінні папери, випущені чи гарантовані кабінетом міністрів україни, якщо вони надійшли на відкритий ринок. Нбу взаємодіє з кабінетом міністрів україни з питань грошово - кредитної політики, сприяє реалізації економічних програм уряду, якщо це не суперечить забезпеченню стабільності валюти україни.

На перший погляд вирішення нацбанком своїх завдань у перші роки незалежності виглядає невірним, адже саме тоді інфляція у країні перейшла в гіперінфляцію. Проте українські комерційні банки через обмеження, накладені на них нацбанком, так і не стали інвестиційними центрами, а залишилися виключно фінансово - розрахунковими інститутами.

На думку деяких спостерігачів, ситуація з вартістю гривні, яка була доброю для обивателя, рядового громадянина, загальмувала розвиток банківської системи.

Позаяк гроші є надзвичайно дорогими, кредити можна отримати тільки під високий процент, тож підприємство - позичальник практично не має можливості їх повернути.

Національний банк україни здійснює керівництво всією кредитною системою країни, він покликаний регулювати кредит і грошовий обіг, контролювати й стабілізувати рух обмінного курсу національної валюти, згладжувати своїм впливом перепади в рівні ділової активності, цін і зайнятості, стимулювати зростання національної економіки на здоровому фінансовому ґрунті. Як агент уряду в фінансових справах нацбанк дає йому поради, управляє деякими депозитними рахунками й фондами уряду, від імені уряду випускає й вилучає з обігу гроші, управляє національними інвалютними резервами і виступає від імені уряду на міжнародному валютному ринку, є депозитарієм золота й управляє державним боргом (випускає державні облігації, сплачує проценти по них, погашає їх). Національний банк допомагає урядові визначити найліпший момент для випуску облігації, їхню ціну, доходність та інші характеристики, що забезпечують привабливість випуску для інвесторів, місце, де ліпше розмістити облігації. Нові гроші видаються комерційним банкам по заявах, що відбивають їхні потреби в готівці, шляхом дебетного запису на рахунках комерційних банків в нацбанку.

Банк має право купувати й продавати золото, срібло, інвалюту, відкривати рахунки в центральних банках інших країн, виступати в якості агенту іноземних центральних банків і в якості депозитарію їхніх активів. Коли уряд вирішує здійснити інтервенцію на валютному ринку з метою змінити обмінний курс національної валюти або утримати його від падіння, нацбанк знімає з інвалютного рахунку певну суму й купує на неї національну валюту, змінюючи в такий спосіб баланс попиту й пропозиції. Національний банк також виступає в ролі депозитарію, зберігача золота, що належить державі, він купує й продає золото, використовуючи інвалютний рахунок. Одне з найважливіших завдань національного банку - управляти державним боргом, тобто цілеспрямовано змінювати ту його частину, яка представлена державними облігаціями.

З одного боку, неможна залишити уряд без готівкових коштів, а з другого – одержання їх може бути пов’язано з необхідністю послабити боротьбу проти бюджетного дефіциту та, відповідно, з падінням довір’я до національної валюти.

Теория относительности эйнштейна была положена в основу современной физики, ему также принадлежит особая роль в введении в научный оборот новых физических концепций и теорий. Однакo наcтупает мoмент, кoгда активнocть малыша увеличиваетcя, а уpoвень егo интеллекта пoвышаетcя и взpocлые cтанoвятcя пеpед фактoм неoбхoдимocти знакoмcтва cвoегo кpoхи c запpетами.

Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі кабінету міністрів україни або уповноважених ним органів. Учасниками банку не можуть бути юридичні особи, в яких банк має істотну участь (10% і більше статутного капіталу), об єд­нання громадян, релігійні та благодійні організації. Статутний фонд новостворюваного комерційного банку фор­мується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошо­вій формі, що виключає можливість використовувати розподіль­ний механізм для залучення бюджетних і кредитних ресурсів у банківську власність. Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснює­ться за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установле­ним нбу на день укладення установчого договору.

Ру нбу розглядає пакет реєстраційних документів про створен­ня комерційного банку і з відповідним висновком передає його в центральний апарат нбу, де вони розглядаються відповідними структурними підрозділами.

Остаточне рішення про можливість створення комерційного банку з національним капіталом при­ймає комісія з питань нагляду і регулювання діяльності банків, а банку з участю іноземного капіталу — правління нбу.

Ліцензування здійснюється з метою допущення на ринок банківських послуг україни комерційних банків, умови дія­льності яких відповідають установленим нбу обов язковим вимо­гам і не загрожують інтересам їхніх клієнтів. При ліцензуванні вра­ховується обсяг капіталу банку, його фінансовий стан, дотримання економічних нормативів регулювання банківської діяльності, про­фесійна придатність керівників, висновки незалежного аудиту, тер­мін діяльності банку на фінансовому ринку.

За рішенням зборів акціонерів (учасників) створюється спостережний орган з метою загального керівництва роботою банку і контролю за роботою правління та ре­візійної комісії. Організаційна структура комерційного банку включає функціо­нальні служби та підрозділи, кожен з яких виконує певні операції і має свої права та обов язки.

Ощадні банки у країнах з розвинутою ринковою економікою — це, як правило, невеликі кредитні установи, які функціонують у регіональному просторі (у межах міста, землі, штату тощо). Але з різних причин, головною з яких є низька платоспроможність населення, активні операції ощадбанку ще недостатньо спрямовуються на кредитування лю­дей. інвестиційні банки вивчають фінансові потреби клієнтів, узгоджують умови позичок, визначають строки випуску і види цінних паперів з урахуванням стану ринку, їх емісію і наступне розміщення серед ін­весторів. інвестиційні банки виконують не тільки посередницьку функцію між позичальниками та інвесторами, а й продають великі пакети акцій та облігацій за власний рахунок, надають кредит поку­пцям цінних паперів. Причинами такої ситуації є відсутність ринку нерухо­мості і землі, а також обмеженість довгострокових капіталів, од­нією з причин якої є нестабільність національної валюти.