скласти слово з літер

скласти слово з літер

Наймит усім вслуговує, подає, носить, возить, мете, складає (марко вовчок, i, 1955, 309); вона. Півтора місяці лежить він нерухомо, а рани все не загоюються, хоч старий габдулла добре склав кістки і часто мастить рани виваром рудо - червоних водоростей з аральського моря (зінаїда тулуб, в степу.

Скошений хліб того ж дня в яжуть у снопи і складають у копи (радянська україна, 11. Складає у здорові полукіпки (нечуй - левицький, iii, 1956, 326); величезні скирти хліба. іще під їздять вози — скидають, складають у скирти (андрій головко, i, 1957, 340). Будеш жить, то, може, й знатимеш, небоже (тарас шевченко, ii, 1953, 235); хай славен навік поміж нами, хто голову склав за народ. Луки затоплено, трави побито, хліб недостиглий поліг на лану, голод складає людей у труну (павло грабовський, i, 1959, 240). Недалеко од будинку складали рублену комору (панас мирний, ii, 1954, 258); а ось і школа. Каменярі і муляри два роки її складали з каменю (валентин бичко, вогнище, 1959, 34); дядько. Пришліть, коли можна, швидше, бо вже складаємо збірник (михайло коцюбинський, iii, 1956, 240); учні мені. Легенди почали складать про неї (леся українка, i, 1951, 422); вночі, коли дитина плакала, мирон не спускав максимчика з рук та співав йому пісні, які сам складав (микола зарудний, на білому світі, 1967, 117); поетеса ганна подала думку.

Зберігаючи, відкладаючи, поступово збирати, робити запаси чого - небудь; нагромаджувати, накопичувати.

Пора б уже нашій дитині віно складати потроху у скрині (яків щоголів, поезії, 1958, 339); за чотири роки служби в економії склав він сто п ятдесят карбованців (михайло коцюбинський, i, 1955, 104). Улюблені в селі людські ймення так часто повторювались в кожнім домі, що можна було подумати.

Одну половину села складають марії і параски, а другу — василі і григорії (терень масенко, під небом. Долучилися десятки й десятки нових письменників, які склали славу першого покоління молодої української радянської літератури (вітчизна, 11, 1967, 171). Він спиняється біля порога і від імені рідного краю привітання, мов клятву, складає (любомир дмитерко, в обіймах сонця, 1958, 86); початок параду гримить. Трудящі республіки складають свою глибоку любов і шану генію пролетарської літератури, буревісникові революції (радянська україна, 27. Iii 1968, 1); в столиці української радянської соціалістичної республіки зібралися дочки і сини різних народів світу.